Давні традиції храмового будівництва як галицької, так і бойківської школи увібрала церква святої Параскеви у м.Сколе. Зараз ця церква має назву вмч. Пантелеймона та займає особливе місце серед шедеврів бойківськї дерев'яної архітектури. Ця церква знаходиться на південь від центрального Майдану Незалежності, біля перехрестя вулиць.

Дата спорудження храму – ХVII ст. За планувально-просторовою структурою – це тризубний триверхий храм, де бабинець, нава та вівтар прямокутні в плані. Центральний зруб ширший за бічні, перекритий чотиригранним невисоким наметовим верхом з одним заломом. Вівтар завершується наметовим чотиригранним дахом без заломів. На відміну від галицьких церков, бабинець тут двоярусний; верхній ярус каркасний, хоча наметовий верх має форму вівтарного.

Широке піддашшя на випусках верхніх вінців зрубу, що оперезує всю споруду, загалом посилює враження присадкуватості форм. Урівноважена композиція об’ємів та горизонтальний ритм членувань споріднюють храм з бойківськими церквами.

Горизонтальний поділ форми характерний і для двоярусної дзвіниці з відкритою аркадою на другому рівні та наметовим верхом, спорудженої пізніше церкви – у 1760 р. – майстром С.Шлоковцем, про що свідчить напис на одвірку.

Історія церкви

Храм вірно служив сколівській громаді 350 років.

У 1948 році радянська влада закрила храм та 1960 був переданий під історико-краєзнавчий музей. При цьому було знищено чимало цінних речей та ікон.

9 серпня 1993 р. на подвір'ї храму отцем деканом Василем Головацьким та отцем-дияконом Володимиром Борисом було відправлено першу, після 45 року, святу Літургію.

21 вересня 1993 року храм освятив Преосвященіший владика Кир Юліан з собором священників.

4 жовтня 1993 року було обрано церковний уряд.

17 листопада 1993 року грамотою призначено завідателем храму отця Володимира Бориса.

У 1994 році при храмі засновано братство Св. Володимира.

У 1995 році розпочався ремонт храму.

У березні 1997 року закуплено дзвони. Цього ж року здійснювалось перекриття церкви.