Річка Головчанка - це річка в Сколівському районі довжиною 12 км., яка утворена злиттям двох річок - Плав'є та Бринівка в селі Плав'я. Протікає річка Головчанка через села Плав'я, Риків, Головецьк і на півдні села Тухля вона впадає в річку Опір.

Річка протікає в долині між схилами гір Плішка (1017 м.), Остри (1001,4 м.), Яровище (909,2 м.) та Маківка (933 м.). Відомо, що гора Маківка була місцем бойових дій між Українськими Січовими Стрільцями та Російською армією в 1915 році. Саме річка Головчанка була базою для атак Російської армії на мало-чисельний гарнізон Українських Січових Стрільців, який обороняв гору Маківка.

Найбільшим лівим притоком Головчанки є річка Сможанка, яка впадає в річку Головчанку в селі Головецьк. Найбільшими правими притоками є потоки Грабовецький та Пшанецький. Потік Грабовецький бере початок з потоків навколо однойменного села Грабовець. Потік Пшанецький бере початок біля гори Тростян, та впадає в Головчанку в селі Головецьк.

Слід відмітити, що потік Пшанецький протікає повз схил гори Маківка, де починається стежка маршруту до монументу на горі Маківка. Там ( в селі Головецьк) є відповідна табличка, яка вказує на маршрут до гори Маківка.

Долина річки Головчанка на Вікімапії:

Річка Тишівниця - це не велика річка (довжиною близько 10 км) на півночі Сколівського району, яка бере початок з різних потічків, що течуть від Скель Довбуша. Більшість потічків, що утворюють річку Тишівницю беруть свій початок на хребті, який є межею Львівської та Івано-Франківської областей. Ці потічки в селі Труханів утворюють річку Тишівницю.

Найбільшою правою притокою річки Тишівниця є потік Любоватний, який бере свій початок на схилах гори Попівце (744,9 м.). Протікає річка Тишівниця через два села - Труханів та однойменне село Тишівниця. Найбільшим лівим притоком річки є потік Побук, який бере початок з інших потічків на схилах хребта Ключ та протікає через однойменне село Побук. В селі Тишівниця річка Тишівниця впадає в річку Стрий.

Слід відмітити, що річка є мілкою. Проте на півночі села Труханів річка утворює вузьке гирло з скелястим берегом, де є вона глибокою. Тут влітку можна купатись (місцеві діти купаються). Також уся долина річки є альтернативою відпочинку в той сезон, коли береги річки Стрий повністю заповнені людьми та автомобілями.

Долина річки Тишівниця на Вікімапії: 

Велика Річка – річка Сколівського району Львівської області, яка є правою притокою річки Опір. Бере свій початок Велика Річка на північному схилі гори Парашка, а впадає в р. Опір в селі Корчин. По лівому березі цієї річки знаходиться гора Дзял (899,3 м), а по правому – гора Кичера (938,3).

Велика Річка відома тим, що на ній є відомий водоспад Гуркало. Також поміж цією річкою проходить один із маршрутів на гору Парашку.

Сам водоспад Гуркало має висоту близько 5 метрів і є гідрологічним пам'ятником природи. Водоспад утворений в місці прориву палеогенових пісковиків. Знизу водоспад утворює невеличке озерце діаметром близько 10 метрів, де в літню пору можна скупатись.

Поблизу самого водоспаду є декілька галявин, де можна відпочити та поставити намет для ночівлі. Сам водоспад розміщений приблизно на відстані за 6 кілометрів від села Корчин. Трошки далі вверх по течії річки розміщений ще один водоспад, який називається Малим Гуркалом. Якщо погода не дощова, то до обох водоспадів можна добратись автомобілем. За дощової погоди Велика Річка є дуже повноводною, тому до водоспадів можна добратись пішки, час від часу переходячи цю річку в брід.

Опір — гірська річка, яка бере свій початок в Карпатських горах із джерела у селі Опорець Воловецького району Закарпатської області. Протікає через Сколівський район вздовж основних гірськолижних курортних містечок: Опорець, Славське, Тухля, Гребенів, Сколе. Впадає річка Опір в річку Стрий нижче села Верхнє Синьовидне.

Довжина ріки Опір становить 58 км, а площа басейну— 843 км. кв. Площа водяного дзеркала становить 311,6 гектар. В ріку Опір впадає 8 інших річок і 31 різних потічків довжиною 94,3 км, площею 21,9 га.

Долина ріки Опір є вузькою, що зумовлено гірською місцевістю. У середньому довжина долини становить 500 м. В долині розміщені села та містечка. Також долиною проходять автомобільна траса Київ-Чоп та залізнична дорога.

Стрий – річка, яка бере свій початок в Карпатах і протікає у Львівській області та є правою притокою річки Дністер. Витоки Стрия знаходяться на західному схилі гори Явірник на висоті 1405 м, що у Високому Бескиді (північно-західний схил Верховинського водороздільного хребта поблизу с. Лавочне). В Карпатських горах річка має гірський характер і вузьку долину. Ширина річища становить від 10-30 м у верхній течії і до 150 м у пониззі.

Долина річки Стрий пролягає переважно в горах Східних Карпат, на верхніх ділянках – у каньйоні, і лише в нижній течії, після злиття з Опором, виходить на Прикарпатську височину. Довжина річки становить близько 240 кілометрів, а площа басейну 3055 квадратних кілометрів. Стрий має 31 притоку, найбільша з яких річка Опір. Стрий впадає в річку Дністер за 10 км від Жидачова відмітці 240 метрів над рівнем моря.

Живлення ріки є дощове та снігове. Для Стрия характерні весняна повінь та літньо-осінні паводки (іноді взимку). Стрий характеризується великою мінливістю річкового режиму. Катастрофічні повені були у 1927, 1955, 2008 і особливо в 1969 роках. В межах Жидачівського району її протяжність - 27 км. Середній розхід води в 17 км від устя — 45,2 м3/сек, максимальний — 890 м3/сек. Льодостав переважно з кінця листопада до середини березня.

Береги Стрия заліснені хвойними і мішаними лісами, численні поселення. Над річкою Стрий лежать міста: Турка, Стрий, Жидачів. Споруджена Завадівська ГЕС.

Річка Стрий в межах Жидачівського району має більш рівнинний характер. Ширина річкової долини частини басейну місцями досягає декілька кілометрів. Ширина русла річки на цій ділянці 80–160 м. Глибина річки в межах 0,8–3,0 м. Русло Стрия звивисте, гравійне з пісковими відкладами. Швидкість течії 0,1 – 2,0 м/с.

Назва річки Стрий походить від легенди, яка пов'язує її зі словом стрий (дядько), але, звичайно, це не є наукове пояснення, а тільки, так звана, народна етимологія. В основі назви річки покладене звукосполучення стр, яке утворює великий комплекс загальних слів, назв річок і поселень. І. Свенціцький твердить, що воно означає „плинна вода”, В. Петров — „вода”. До споріднених слів з цією основою належать струя, струмінь, стріла, острів, струмок, бистрина, стрижень стрімкий, а також Стрибог, російські быстрый, стремнина. Сам же корінь (стр), за загальноприйнятою думкою, походить від індоєвропейського ср (еу), яке має такі значення: текти, струїти, струя, текуча вода, швидкість, крутизна.

Дослідник дністровської гідронімії В. П. Петров виділяє цілу групу споріднених назв річок з характерними сполученнями звуків стр, а саме: Стрий, Стрина, Стрвяж з численними варіантами (Стрвяч, Стривець, Струга, Стронавка, Стривігор, Стривники, Стронна, Стриня), а також кілька річок з назвою Бистриця.

Немало річок з цим коренем є і на верхній Прип'яті: Струмень (Струмель), Струваж та інші. Також на Україні є озеро Стриця. Дехто з учених залучає до цього топонімічного ряду теж Стир і Простир.

Цікаво, що в гідронімії часів балто-слов'янської мовної єдності всі ріки звали стриями, особливо у верхньому Подністров'ї.
Згодом це слово набуло відтінку архаїзму і його замінило нове, більш зрозуміле, фонетично співзвучне бистрий (тобто швидкий). Зараз воно є в російській, польській та чеській мовах. Звідси пішли назви багатьох річок – Бистра, Бистринь, Бистриця. За іншою версією, Стрий — це скіфсько-сарматське слово зі значенням „швидкий”.

Річці Стрий за класифікацією Р.Е. Хортона присвоєно 6 рівень ієрархії. Цікаво чому? Серед приток р. Стрий є р. Опір. Річка Опір утворюється як річка злиття потоків зовсім невеликих (рівень ієрархії – П1), але потім отримує значніші притоки рівня П2, П3 і П4, а отже, стає річкою п'ятого рівня ієрархії (П4+1). А річка Стрий після отримання вод Опору стає річкою із П6 (шостого рівня ієрархії).

Влітку на річці Стрий відбуваються змагання з водного туризму.